Поради для батьків маленьких дітей на час епідемії

(Коронавірус (Covid-19) – поширення та ризик його розповсюдження, говоримо про епідемію)

На щастя, більшість дітей, які захворіли, мали легку форму захворювання. Однак, маленькі діти значною мірою страждають не лише від хвороби чи карантину, а й від тривоги, що переживають їх батьки та інші дорослі з найближчого оточення. Батьки можуть подумати, що діти не помічають усіх змін і стресу, проте дітям властива особлива чутливість до того, що відбувається через емоції дорослих.

Ось окремі приклади того, як діти реагують на стрес, та деякі дії, які ви можете застосувати, щоб допомогти їм.

Поширені форми реагування дітей на травму:

  • частий плач;
  • надмірна збудливість та гіперактивність;
  • проблеми із засинанням та сном;
  • нічні кошмари;
  • виражена прив’язаність до своїх вихователів, особлива потреба у тілесному контакті (чіпляються до батьків, бабусь, будь-кого, хто за ними доглядає);
  • побоювання залишатися на самоті;
  • повторювана гра (діти можуть знову і знову повторювати почуте чи побачене);
  • діти виявляють особливу турботу, починають по особливому піклуватися про своїх ляльок, іграшки та тварин (ховати їх чи прикривати);
  • деякі діти можуть стати дуже агресивними, дратівливими і розлюченими, а інші можуть відмовлятися від близького контакту;
  • інколи старші діти можуть поводити себе, як молодші діти (втрачати навик використання туалету, бажати своєї пляшечки, а не пити зі склянки, хочуть їсти «дитячу» їжу або відмовлятися від їжі, говорити, як значно молодша дитина). Вони, так би мовити, регресують до молодшого віку.

Маленькі діти дуже чутливі до стресу, який переживають дорослі, як їх доглядають (батьки, вихователі). Це впливає на їх здатність діяти звичними способами і особливості переживання власних емоцій. Найчастіше діти не можуть чи не уміють говорити про свої страхи та страждання. Проте, розуміючи, що діти засмучені, дорослі, які доглядають за ними в цей складний період, можуть захистити їх від стресу, який переживають самі.

Як ви можете допомогти дітям справитися зі стресом

1. Наше буденне життя є дуже важливим для маленьких дітей. Катастрофи, вимушена ізоляція та інші травматичні ситуації часто порушують звичне життя. Створення нових процедур або відновлення звичайних процедур може допомогти дітям почувати себе в безпеці. Стабільність часу приймання їжі та сну, щоденне проведення спільного часу (грати в ігри разом, читати чи співати пісні разом) – все це є допоміжним засобом уникнення важких наслідків стресу для дітей.

2. Підтримка батьків або опікунів дуже важлива під час стресових періодів та під час загострення травмуючих переживань. Батьки можуть бути фізично присутніми, але недоступні емоційно, оскільки вони й самі напружені стресовою ситуацією. Важливо усвідомити те, що маленькі діти чуттєво наче заражаються станом дорослих, та знайти час, щоб заспокоїти маленьких дітей і провести з ними час.

3. Поясніть дитині, чому ситуація змінилась і звичні справи відбуваються по іншому. Маленькі діти можуть не розуміти, чому все змінилося (наприклад, чому вони не можуть виходити на вулицю чи гратися з іншими дітьми). Розмова допоможе дітям відчути підтримку від вас. Допомагайте дітям, розмовляйте з ними відповідно до їхнього віку. Надавайте пояснення простою, зрозумілою (відповідно до віку) мовою.

4. Подбайте про себе. Це дуже важливо. Навіть якщо маленькі діти не піддаються безпосередньо травмі, вони можуть розпізнати, відчути стрес і схвильованість дітей старшого віку та дорослих присутніх в будинку.

5. Якщо маленьких дітей направляють на перебування з членами сім’ї в інше місто, говоріть з ними, використовуючи електронні засоби, якомога частіше протягом дня та перед сном. Якщо вони знаходяться на ізоляції вдома, спробуйте домовитись про те, щоб вони бачились з іншими дітками за допомогою мобільного телефону чи інших засобів он-лайн спілкування.


Щиро зичимо доброго здоров’я, психологічної рівноваги, оптимізму вам вашим дітям та родині!

Бережіть себе, підтримуйте оптимістичний настрій, проведіть час в любові з вашими дітьми та рідними.

З повагою та турботою Медико-психологічний центр Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.